7 травня : День Радіо
7 травня (25 квітня за старим стилем) 1895 р. Олександр Степанович Попов зробив доповідь на зібранні Російського фізико-хімічного товариства в Петербурзі та продемонстрував дію своїх приладів зв'язку. Це був один з перших дослідів що продемонстрували радіозв'язок.Багато сил та часу Попов присвятив вдосконаленню свого радіоприймача. Спочатку передача велась всього на кілька десятків метрів, потім— на кілька кілометрів, а потім на десятки кілометрів. Експериментуючи з приладами зв'язку, Попов виявив, що на їхню роботу впливають грозові розряди. Щоб дослідити це явище, Попов побудував та випробував спеціальний прилад для запису на паперову стрічку атмосферних та електричних розрядів. Цей прилад, названий пізніше грозовідмітником, знайшов у ті роки застосування у метеорології.Взимку 1899—1900 рр. прилади радіозв'язку Попова витримали серйозний іспит, вони були успішно застосовані при рятуванні панцерника «Генерал-адмірал Апраксін», що потерпів аварію біля острова Гогланд. Незадовго до цього Попов створив приймач нового типу, котрий приймав телеграфні сигнали на навушник на відстані 45 км.Попов не узяв патенту, але за російським законодавством може вважатися за винахідника, оскільки розкрив суть свого пристрою для широкого кола осіб з достатніми для відтворення подробицями. 9 квітня 1902 року в Херсоні з ініціативи Олександра Попова було збудовано першу в Україні радіостанцію громадського користування. Перший бездротовий зв'язок в Україні відбувся між Херсоном і Голою Пристанню. Першими переданими в ефір словами були "Херсон, це Гола Пристань, ви чуєте мене?"
...
Частотні діапазони радіохвиль :
• Довгі хвилі (ДХ) — f = 150—450 кГц (λ = 2000—670 м)
• Середні хвилі (СХ) — f = 500—1600 кГц (λ = 600—190 м)
• Короткі хвилі (КХ) — f = 3-30 МГц (λ = 100-10 м)
• Ультракороткі хвилі (УКХ) — f = 30 МГц — 300 МГц (λ = 10-0,01 м)
В залежності від діапазону радіохвилі мають свої особливості та закони росповсюдження:
• ДХ сильно поглинаються іоносферою, основне значення мають приземні хвилі, які розповсюджуються, огинаючи землю. Їх інтенсивність по мірі віддалення від передавача зменшується порівняно швидко.
• СХ сильно поглинаються іоносферою вдень, район їх дії визначається приземною хвилею, ввечері добре відбиваються від іоносфери і район дії визначається відбитою хвилею.
• КХ розповсюджуються виключно відбиттям від іоносфери, тому навколо передавача існує т. н. мертва зона. Вдень краще розповсюджуються більш короткі хвилі (30 МГц), вночі — більш довгі (3 МГц). Короткі хвилі можуть розповсюджуватися на великі відстані при малій потужності передавача.
• УКХ розповсюджуються в ідеальних умовах по прямій як світло. При проходженні УКХ через іонізовані ділянки атмосфери (грозова активність, магнітні бурі на Сонці)вони зазнають менших втрат і радіозв'язок може відбуватися на більші відстані.